Pro 27 | UkrOgienko | STEP | Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість,

Proverbs 27

бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були́ вони вірні в Його заповіті. 1 Та він, Милосердний, гріх проща́в і їх не губив, і часто відве́ртав Свій гнів, і не буди́в усю Свою лютість, 2 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який перехо́дить і не поверта́ється! 3 Скільки вони прогнівля́ли Його на пустині, зневажа́ли Його на степу́! 4 І все знову та знов випробо́вували вони Бога, і зневажа́ли Святого Ізра́їлевого, — 5 вони не пам'ята́ли руки Його з дня, як Він ви́бавив їх із недолі, 6 як в Єгипті чинив Він знаме́на Свої, а на полі Цоа́нському чу́да Свої, 7 і в кров оберну́в річки їхні та їхні пото́ки, щоб вони не пили́. 8 Він послав був на них рої мух, — і їх же́рли вони, і жаб — і вони їх губили. 9 А врожай їхній віддав був Він гу́сені, а їхню пра́цю — сарані́. 10 Виноград їхній Він гра́дом побив, а при́морозком — їхні шовко́виці. 11 І Він градові віддав їхній скот, а бли́скавкам — че́реди їхні. 12 Він послав був на них Свій гнів запальни́й, і лютість, й обу́рення, й у́тиск, насла́ння злих анголі́в. 13 Він дорогу зрівня́в був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав морови́ці. 14 І побив Він усіх перворі́дних в Єгипті, пе́рвістків сили в наметах Ха́мових. ^{▼▼Хамові намети — Єгипет, єгиптяни.} 15 І повів Він, немов ту отару, наро́д Свій, і їх попрова́див, як стадо, в пустині. 16 І провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накри́ло було́ ворогів їхніх. 17 І Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що прави́ця Його набула́. 18 І наро́ди Він повиганя́в перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка́ про спа́док, — і в їхніх наме́тах племе́на Ізраїлеві осели́в. 19 Та й далі вони випробо́вували та гніви́ли Всевишнього Бога, і Його постано́в не доде́ржували, 20 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відверну́лись, як обма́нливий лук. 21 І же́ртівниками своїми гніви́ли Його, і дрочи́ли Його своїми фіґу́рами. 22 Бог почув ^{▼▼Почув і побачив — ці слова в біблійній мові нерідко вживаються одне замість одного, пор. Іс. 2. 1, Пр. 14. 17.} усе це — і розгні́вався, і сильно обри́дивсь Ізраїлем, 23 і покинув осе́лю в Шіло́, скинію ту, що вмістив був посеред людей, 24 і віддав до неволі Він силу Свою, а вели́чність Свою — в руку во́рога. 25 І віддав для меча Свій наро́д, і розгнівався був на спа́дщину Свою: 26 його юнакі́в огонь пожира́в, а дівча́там його не співали весі́льних пісе́нь, 27 його священики від меча полягли́, — і не плакали вдови його.